 |
| photo: Evi |
Цей
запис — про книжку-екскурсію у світове
мистецтво авторки Франсуази Барб-Галль.
Вона розповідає про техніки, жанри,
мотиви й тематику, які відкривали й
демонстрували ті художники, яких ми
сьогодні визнаємо геніальними. Тут
пояснюється, чому певні генії творили
саме у такому стилі, про новації, якими
вони збагачували мистецтво. Ця оповідь,
зрештою, про ті полотна, яких не повторити.
Про епохи й історію. Про життя із
переворотами, катаклізмами, катарсисом,
що влилося у полотно, і стало цілим
світом. Написано пізнавально, легко й
доступно. При цьому, читати це видання
варто дозовано, бо це своєрідний конспект,
у який треба вникати, переживати і
осмислювати.
 |
| photo: Evi |
Кілька
місяців тому я чітко усвідомила, що мені
бракує образності, словникового запасу
українських слів (бо з дитинства переважно
читаю російською мовою) і загалом знань
для написання текстів на мистецьку
тематику. Хоча, свою діяльність у
журналістиці я починала саме з
матеріальчиків про art.
Я ходила на літературні вечори, відкриття
виставок, тусувалася з поетами й
поетесами, писала про нові закарпатські
книжки. Зараз я навіть не
хочу дивитися на ті спроби ;) І це абсолютно
нормально.
І
давно не пишу про мистецький рух, хіба,
зрідка. І потреби не маю. Тільки про
книжки прагну розповідати, бо не можу
не писати, у мене виникає своєрідна
творча мука, якщо не черкну щось про
літературу, яка мене торкнула
 |
| photo: Evi |
Одного
дня мала зустрітися з подружкою, прийшла
на зустріч трішки раніше, тож вирішила
забігти у книгарню. Спитала у продавчині,
що у них є про живопис. Були тільки
подарункові видання й ця книжка. Я не
хотіла її брати, але, погортавши, одразу
дістала гаманець.
Щоранку
і щовечора, читала і досі читаю з кілька
сторіночок, кайфую від дизайну, текстури
й загалом наповнення книжки. Вона тепер
стала моє настільною. Така собі
енциклопедія легкою мовою, яку можна
переказати і дітлахам. Моїй 12-річній
племінниці — однозначно. З іншого боку,
інколи книжка здається аж надто
адаптованою для малюків, а часом її
слова проникають глибоко у душу, а мурахи
починають швидко бігати тілом. І про
останнє, мабуть, складно пояснити малечі.
І чи треба?
 |
| photo: Evi |
Щодо
змісту, то на сторінках написано про
те, як проводити час із дітьми у музеї,
як запрошувати їх у світ картини, як
мотивувати зупинитися перед полотном
і хоч трішки замислитися.
Тут
ми помандруємо історією мистецтва,
дізнаємося, чому давні картини були
такими темними, під яким впливами
формувалося мистецтво, як виник портрет,
якими були його перші різновиди. Авторка
зупиняється на поняттях «пейзаж»,
«натюрморт». Словом, доступно лаконічно.
Друга частина книги пронесе нас крізь
30 робіт великих майстрів, які вразили
світ. Ох, як же цікаво розглядати ці
нехай маленькі зображення. Навіть верхні
кутики сторінок різнокольорові, це так
мило.
 |
| photo: Evi |
 |
| photo: Evi |
Книга
будить мої спогади про мандри. Це якось
фантастично читати про творіння, які
на власні очі бачила у Луврі та музеї
Ван Гога.
Я
рада, що купила книжку, бо спочатку
ставилася до неї вкрай скептично. Мені
дуже приємно мати її на своїй полиці,
гортати й наповнюватися маленькою
крапелькою знань, чого мені дуже
бракувало.
 |
| photo: Evi |
З
цього арт-клаптика чимало виписала у
свій Book Journal.
Опублікую одну цитату:
«Великий
художник змінює бачення — не лише інших
митців, а й глядачів; після нього вже не
можна писати так, як до нього. Він входить
в історію мистецтва, оскільки його
творчість втілює глибоко оригінальне
й новаторське бачення світу, що здатне
вплинути на дуже багатьох. Його твори
вкорінені в епоху, протистоять примхам
моди — принаймні у довготривалій
перспективі. Він великий, бо стає зразком
для наслідування — і водночас наслідувати
його не можливо».
 |
| photo: Evi |
Коментарі
Дописати коментар