Не
можна одружуватися із першим коханням.
Так казав хтось розумний. А мудрість
говорить: бійтеся своїх бажань, вони
можуть здійснитися. Принаймні, свої
мрії не завадило би осмислити до деталей
і дуже обережно. Так, аби ці бажання не
збулися на твою голову. Та й … на голову
інших. Звісно, це сумна історія. Бо
справжня любов не передбачає хепі ендів.
Так
ось. В одному класі вчилися Толік і
Настя. І було в них усе: гормони, плани,
віра у супер-класне майбутнє і рожеві
окуляри. Але не було найголовнішого.
ДОЛІ. Щоправда, Насті таки вдалося
вблагати долю й остання поступилася.
Настіні бажання здійснилися. Через 20
років, але ж збулися.
Але
повернімося до юних Толіка і Насті.
Любов, пристрасть й навіть плани
одружуватися накрили їх сповна. Але
цього було замало. Словом, Толік сильно
хотів бути з Настею, але пішов іншим
шляхом. Як це сталося — нема сенсу
пояснювати. Як можна щось пояснити у
ситуації двох закоханих сердець?
Забудемо
наразі про Настю. Подивимося на Толіка.
Симпатичний Толік нормально женився
на красивій, веселій, активній,
життєрадісній Діані. Дуже красива пара.
І не тільки зовні, бо він симпатичний
блакитноокий блондин, а вона соковита
кароока брюнетка. Вони світилися, а таку
вібрацію ніяк не підробити. На публіку
можна грати зовнішністю, фотками й
романтичними діалогами. Але енергію
любові не зіграти. Тим не менше, Толік
залишив Настю десь у закутку душі, але
дуже надійно. Що далі? Все, як годиться.
Син і донька, бізнес, хороша квартира у
центрі міста, авто й подорожі. І навіть
спільне спортивне захоплення. Він —
спокійний флегматик. Вона — запальна
холеричка. Така вся сексуальна, спокуслива
й усміхнена. Минуло років 5, 10, 15. Ближче
до 20 Толік уже добряче втомлений не
тільки від Діани, а й від життя загалом.
Хоча, продовжує її любити. Десь там і
Настя виринає з надійної фортеці у
серці, але то таке.
А
одного дня Толік стає іншим. Молодшим
на років 10-15. Він займається спортом,
змінив імідж, запалив вогонь в очах і
почав дико любити життя. Ну, як тоді, у
школі. З Настею… Далі все доволі
прогнозовано. І не тому, що криза. Бо ж
і не такі кризи переживають люди. Просто,
космос нарешті почув тінейджерське
Толікове бажання усе життя бути з Настею,
до кінця своїх днів. Ви зрозуміли, так?
Розлучення з Діаною. І нова хвиля з
Настею. Так, хтось має рацію, коли каже,
що справжній любові ніщо не страшно,
вона здолає усе.
Життя
заграло новими барвами. Якщо сильно
чогось хочеш, то неодмінно отримаєш. Як
не крути. Питання тільки, яка ціна твого
бажання.
Далі
для Толіка й Насті все було прекрасно.
А Діана продовжувала склеювати свою
душу. Життя тривало й було прекрасно у
тому, що воно просто було. Це ж неймовірно
хороше проживати рутину, але поруч з
людиною, з котрою ти є ти.
Одного
дня Толіку стало зле. Бо жодне щастя не
триває вічно. Якщо ви піднялися високо
і класно літаєте, будьте готові швидко
й болісно падати. Так, Толіку стало
кепсько. Й щодня — усе гірше й гірше.
Весь у набряках, обличчя посіріло, а в
очах. Мабуть, ви зрозуміли, що в очах.
***
У 17
Настя думала, що її життя зламалося
остаточно й безповоротно. Коли Толік
помер, то Настя відчула ту ж емоцію,
тільки вже дорослу, усвідомлену. І якщо
у 17 вона підсвідомо відчувала, що життя
перед нею. То у цей момент вона не
відчувала нічого. Тільки повторювала
собі: все ок, моя мрія збулася. Що я ще
мала хотіти? Й Толікове бажання
здійснилося, адже він прагнув бути з
коханою до кінця своїх днів.
Коментарі
Дописати коментар