Знахідки тижня: 19-26 жовтня


Привіт! Як життя? Фіксуєте класні моменти своїх тижнів? Це така цікава терапія і своєрідний щоденник. Цього разу – про пікнік на Ужі, завод, три заплутані фільми, норвезького автора, гарячий шоколад і кускус.


Фото з кав'ярні "Salka kavy" у Кошице

Подія

У неділю підвелася о 6.30, вийшла з дому о 7.30. Прогулянка ранковим недільним Ужгородом – прекрасна! Мелодія сонного простору чарує. Ти чуєш місто, у цей момент саме воно говорить, і ніхто не перебиває його нескінченними пустими і змістовними діалогами й монологами. Прямую на набережну Незалежності, якою пробігають спортсмени й песики зі своїми господарями. Їх небагато. Хмари неохоче пропускають перші сонячні промені, приємна прохолода огортає Ужгород.


На березі Ужа, з 6.00 працює знімальна команда кулінарного відеоблогу “Betyar Grill”, створюється четверта серія проекту.

Цього разу Бетяр Едгар Петі готує мексикансько-техаський гуляш Чилі кон карне, але у закарпатському стилі – з кавою, шоколадом, ерош піштою і пікницею. 

Зйомки тривають чотири години. Кіно робить Саша Маріаш, а Аттіла Федик фотографує бекстейдж.



О 10.00 сходяться друзі проекту та інші ужгородці. І починається частування. Едгар з дружиною Світланою щедро й безкоштовно пригощають Чилі кон карне. І я скажу, дууууже смачно. Зїла три порції і приготую удома.
Це дуже гарна подія: камерний пікнік в обіймах осені.

Репортаж, фото і відео — на Varosh — тисніть сюди.

Завод :


Минулої пятниці вперше потрапила на Ужгородський коньячний завод. Протягом минулого тижня там працювала Центральна галузева дегустаційна комісія корпорації Укрвинпром. Вона визначала кращі коньяки, вина і шампанське України. А в пятницю на прес-конференції оголосили результати. Кажуть, що з усіх взірців відсіяли 26%.

Результати можете прочитати тут

А я просто опублікую фото з коньяком. Бо ж фотогенічний. Люблю потрапляти на всілякі виробництва, якраз згадала про екскурсії на завод пива й цигарок.
Щодо коньяків, то їх більше інтуїтивно сприймаю. На дегустації замовила щось легке й жіночне. І мені запропонували коньяк Тиса. Класика – вона для всіх класика. Така шоколадна й терпка.

Фільм


Цього тижня мені траплялися ексцентричні, не цілком мої, але хороші фільми. Усі три є кримінальними, драматичними і заплутаними. Я не скажу, що раджу їх на 100%, але всі задуми є крутими, проте у втіленні чогось було забагато, або ж бракувало певних моментів.
Кав'ярня "Salka kavy" у Кошице
До речі, спеціально обрала британські фільми, бо обожнюю їхню атмосферу.

Де ховається правда
Кінець 50-х. Дует коміків – Ленні і Вінс – зловили всі зірки у небі. І на піку слави вони розходяться. Далі кадр переноситься на 15 років уперед, де молода журналістка пише книгу і намагається зрозуміти, чому розпався не просто супер-успішний дует, а й близька дружба. І починається розв'язка: секс, наркотики, рок-н-рол і труп. І все це в атмосфері 50-70-х.
Неочікуваний фінал, чудова гра Коліна Фьорта, однак головна героїня, як на мене, непереконлива.

Зникнення Еліс Крід
Двоє товаришів ретельно продумовують план викрадення багатої дівчини, аби отримати викуп у її батька. Увесь фільм – діалоги троє героїв – викрадачів і жертви. Все йде за планом, однак один із злочинців знімає маску…
Такий собі повільний екшн. Фільм, радше, про зраду. Ніколи не знаєш, з ким дружиш, кого кохаєш і хто сміятиметься останнім.

Транс
Надто закручена стрічка. Нагадує мені і Вічне сяйво чистого розуму, і Ванільне небо. Тут і екшн, і любов, і драма, і кілька сюжетних ліній, і несподіваний фінал. 
Банда спланувала викрадення картини. Їхній спільник виносить картину, його вдаряють по голові, а далі все мов у тумані. Грабіжники отримують пусту сумку, їхній напарник частково втратив память і не памятає, куди зникло полотно. Усі мордування не допомагають, відтак хлопця відправляють до спеціаліста з гіпнозу. Зрештою починається найцікавіше, бо ж не підозрюєш, що згадаєш під впливом гіпнозу, і як спогади перевернуть твоє життя.
Гарний акторський склад, у якому і Венсан Кассель.

Книга

Я завершила Під владою жінки Ерленда Лу, і мені настільки сподобалося, що вже читаю його найпопулярнішу книжку – Наївний. Супер.
Мені імпонує життєвість і доречна простота у цій літературі. І так незвично читати про стосунки двох фактично в режимі online. Під владою жінки– більше про метаморфози у щоденному коханні двох, а Наївний. Супер – про особисту кризу 25 років. Чоловічу кризу 25 років. Мене зачепило, бо ж ми звикли говорити про кризу 40 років. А на цих сторінках – 25 років, чоловічий світ, норвезький контекст. І я не можу відірватися.

Шоколад

Минулого разу писала, що тестуватиму терте какао. Спробувала. Дуже цікаво, що какао терте зявилося задовго до порошку какао. Саме з плиток тертого какао і робили гарячий шоколад у XVII-XVIII столітті, а вже у XIX столітті зявляється напій какао саме з порошку. Так розповідає моя книжка Смаки раю. Соціальна історія прянощів, збудників та дурманів. Цією книгою, до речі, насолоджувалася минулої зими. Дякую тобі, Оксі, за прекрасний подарунок.
Так ось, зазирну у XVII ст., почерпну рецепт і повернуся у XXI століття, аби приготувати напій. У рецептах шоколад з тертого какао радять робити на воді, без молока. Я тільки рада. У металевій каструльці з гарячою водою (близько 150 мл) розводжу три невеликі бруски тертого какао. Постійно помішую до закипання і розчинення шматочків. Виходить густий насичений напій. Хоч каву і чай пю виключно без цукру, але сюди додала стік коричневого цукру. Дуже смачно і так по-справжньому. Я спеціально обрала вінтажну філіжанку. Треба придумати якісь цікаві підсолоджувачі, альтернативні цукру.  

Звичка

Буває, хочу гарячої їжі, але ліньки готувати. Тоді всипаю кілька жменьок кускусу в тарілку, додаю солі, сушений часник і базилік, заливаю окропом, настоюється кілька хвилин, поки вода не випариться. І маю чудовий, гарячий, корисний, пряний і швидкий гарнір. А до нього – все, що є у холодильнику.


Коментарі