Привіт!
Як життя? Фіксуєте класні моменти своїх
тижнів? Це така цікава терапія і своєрідний
щоденник. Цього разу – про пікнік на
Ужі, завод, три заплутані фільми,
норвезького автора, гарячий шоколад і
кускус.
![]() |
Фото з кав'ярні "Salka kavy" у Кошице |
Подія
У
неділю підвелася о 6.30, вийшла з дому о
7.30. Прогулянка ранковим недільним
Ужгородом – прекрасна! Мелодія сонного
простору чарує. Ти чуєш місто, у цей
момент саме воно говорить, і ніхто не
перебиває його нескінченними пустими і змістовними діалогами
й монологами. Прямую на набережну
Незалежності, якою пробігають спортсмени
й песики зі своїми господарями. Їх
небагато. Хмари неохоче пропускають
перші сонячні промені, приємна прохолода огортає Ужгород.
На
березі Ужа, з 6.00 працює знімальна команда
кулінарного відеоблогу “Betyar
Grill”, створюється
четверта серія проекту.
Цього
разу Бетяр Едгар Петі готує
мексикансько-техаський гуляш Чилі кон
карне, але у закарпатському стилі – з
кавою, шоколадом, ерош піштою і пікницею.
Зйомки тривають чотири години. Кіно
робить Саша Маріаш, а Аттіла Федик
фотографує бекстейдж.
О
10.00 сходяться друзі проекту та інші
ужгородці. І починається частування.
Едгар з дружиною Світланою щедро й
безкоштовно пригощають Чилі кон карне.
І я скажу, дууууже смачно. З’їла
три порції і приготую удома.
Це
дуже гарна подія: камерний пікнік в
обіймах осені.
Репортаж, фото і відео — на Varosh — тисніть сюди.
Завод :
Минулої
п’ятниці
вперше потрапила на Ужгородський
коньячний завод. Протягом минулого
тижня там працювала Центральна галузева
дегустаційна комісія корпорації
“Укрвинпром”.
Вона визначала кращі коньяки, вина і
шампанське України. А в п’ятницю
на прес-конференції оголосили результати.
Кажуть, що з усіх взірців відсіяли
26%.
Результати
можете прочитати тут
А
я просто опублікую фото з коньяком. Бо ж
фотогенічний. Люблю потрапляти на
всілякі виробництва, якраз згадала про
екскурсії на завод пива й цигарок.
Щодо
коньяків, то їх більше інтуїтивно
сприймаю. На дегустації замовила щось
легке й жіночне. І мені запропонували
коньяк “Тиса”.
Класика – вона для всіх класика. Така
шоколадна й терпка.
Фільм
Цього
тижня мені траплялися ексцентричні, не
цілком мої, але хороші фільми. Усі три
є кримінальними, драматичними і
заплутаними. Я не скажу, що раджу їх на
100%, але всі задуми є крутими, проте у
втіленні чогось було забагато,
або ж бракувало певних моментів.
![]() |
Кав'ярня "Salka kavy" у Кошице |
Де
ховається правда
Кінець
50-х. Дует коміків – Ленні і Вінс – зловили
всі зірки у небі. І на піку слави вони
розходяться. Далі кадр переноситься на
15 років уперед, де молода журналістка
пише книгу і намагається зрозуміти,
чому розпався не просто супер-успішний
дует, а й близька дружба. І починається розв'язка:
секс, наркотики, рок-н-рол і труп. І все
це в атмосфері 50-70-х.
Неочікуваний
фінал, чудова гра Коліна Фьорта, однак
головна героїня, як на мене, непереконлива.
Зникнення
Еліс Крід
Двоє
товаришів ретельно продумовують план
викрадення багатої дівчини, аби отримати
викуп у її батька. Увесь фільм – діалоги троє
героїв – викрадачів і жертви. Все йде за
планом, однак один із злочинців знімає
маску…
Такий
собі повільний екшн. Фільм, радше, про
зраду. Ніколи не знаєш, з ким дружиш,
кого кохаєш і хто сміятиметься останнім.
Транс
Надто
закручена стрічка. Нагадує мені і “Вічне
сяйво чистого розуму”,
і “Ванільне
небо”.
Тут і екшн, і любов, і
драма, і кілька сюжетних ліній, і
несподіваний фінал.
Банда спланувала
викрадення картини. Їхній спільник
виносить картину, його вдаряють по
голові, а далі все мов у тумані.
Грабіжники отримують
пусту сумку, їхній напарник частково
втратив пам’ять
і не пам’ятає,
куди зникло полотно. Усі мордування не
допомагають, відтак хлопця відправляють
до спеціаліста з гіпнозу. Зрештою починається
найцікавіше, бо ж не підозрюєш, що згадаєш
під впливом гіпнозу, і як спогади
перевернуть твоє життя.
Гарний
акторський склад, у якому і Венсан
Кассель.
Книга
Я
завершила “Під
владою жінки”
Ерленда Лу, і мені настільки сподобалося,
що вже читаю його найпопулярнішу книжку
– “Наївний.
Супер”.
Мені імпонує життєвість і доречна простота у
цій літературі. І так незвично читати про
стосунки двох фактично в режимі online.
“Під владою
жінки”–
більше про метаморфози у щоденному коханні двох, а “Наївний.
Супер” –
про особисту кризу 25 років. Чоловічу
кризу 25 років. Мене зачепило, бо ж
ми звикли говорити про кризу 40 років. А на цих сторінках – 25 років, чоловічий світ, норвезький
контекст. І я не можу відірватися.
Шоколад
Минулого
разу писала, що тестуватиму терте какао.
Спробувала. Дуже цікаво, що какао терте
з’явилося
задовго до порошку какао. Саме з плиток
тертого какао і робили гарячий шоколад
у XVII-XVIII столітті,
а вже у XIX столітті
з’являється
напій какао саме з порошку. Так розповідає
моя книжка “Смаки
раю. Соціальна історія прянощів, збудників
та дурманів”.
Цією книгою, до речі, насолоджувалася
минулої зими. Дякую тобі, Оксі, за
прекрасний подарунок.
Так
ось, зазирну у XVII
ст., почерпну рецепт і повернуся у XXI
століття, аби приготувати напій. У
рецептах шоколад з тертого какао радять
робити на воді, без молока. Я тільки
рада. У металевій каструльці з гарячою
водою (близько 150 мл) розводжу три невеликі
бруски тертого какао. Постійно помішую
до закипання і розчинення шматочків.
Виходить густий насичений напій. Хоч
каву і чай п’ю
виключно без цукру, але сюди додала стік
коричневого цукру. Дуже смачно і так
по-справжньому. Я спеціально обрала
вінтажну філіжанку. Треба придумати
якісь цікаві підсолоджувачі, альтернативні
цукру.
Звичка
Буває,
хочу гарячої їжі, але ліньки готувати.
Тоді всипаю кілька жменьок кускусу в
тарілку, додаю солі, сушений часник і
базилік, заливаю окропом, настоюється
кілька хвилин, поки вода не випариться.
І маю чудовий, гарячий, корисний, пряний
і швидкий гарнір. А до нього – все, що є
у холодильнику.
Коментарі
Дописати коментар